Informacje o publikacji
| Wydanie: | 1 |
| Miejsce i rok wydania: | Warszawa 2025 |
| Język publikacji: | ukraiński , angielski , francuski |
| ISBN/ISSN: | 978-83-235-7131-5 |
| EAN: | 9788323571315 |
| Sposób publikacji: | PDF |
| Typ publikacji: | Praca naukowa |
| DOI: | https://doi.org/10.31338/uw.9788323571315 |
Пилип Орлик (1672–1742) – козацький гетьман, найближчий соратник і наступник Івана Мазепи, генеральний писар Війська Запорізького. У 1709 році, після поразки шведів і союзних з ними козацьких військ у битві під Полтавою, Мазепа з Орликом емігрували до Османської імперії. Після смерті Мазепи, у квітні 1710 року козацька старшина і військо обрали Орлика гетьманом. Тоді було спільно прийнято Конституцію прав і свобод Запорізького Війська, якою регулювалися кордони української держави, її територія, поняття нації, фінанси, судочинство та релігія. До кінця життя Орлик домагався в європейських столицях підтримки справи незалежності України.
Оригінал щоденника Пилипа Орлика за 1720–1732 роки зберігається в Дипломатичному архіві Ministère de l’Europe et des Affaires Étrangères. Основою цього видання є фрагмент рукопису, що охоплює 1724 рік. Це перше українське видання цього важливого історичного джерела. У 2024 році переклад було зіставлено з оригіналом. Доступ до рукопису 1724 року дозволив встановити, що він має потрійну пагінацію. Вдалося встановити нумерацію Орлика, яка була обрізана при переплетенні. Також стало можливим прочитати «темні плями» оригіналу та пояснити його палеографічні особливості, що знайшло відображення у вступному розділі, коментарях та індексі.
І через три століття знайдемо в щоденнику чимало паралелей, контекстів і співвідношень, які допомагають збагнути як минулі, так і сучасні проблеми.
Ключові слова: Пилип Орлик, гетьман, діялог, Україна, XVIII століття, еміграція.
******
Diariusz podróżny 1724 rok. Dialog ze światem trwający trzy stulecia
Odczytanie rękopisu, rozdział wstępny, przekład ukraiński, opracowanie, komentarze, indeksy Walentyna Sobol
Filip Orlik (1672–1742) – hetman kozacki, następca Iwana Mazepy, którego był najbliższym współpracownikiem, pisarz generalny wojska zaporoskiego. W 1709 roku, po klęsce Szwedów i sprzymierzonych z nimi wojsk kozackich w bitwie pod Połtawą, obaj schronili się w Imperium Osmańskim. Po śmierci Mazepy, w kwietniu 1710 roku Orlik został wybrany na hetmana przez starszyznę kozacką i wojsko. Przyjęto wówczas wspólnie Konstytucję Praw i Wolności Wojska Zaporoskiego, w której określono granice państwa ukraińskiego, terytorium, pojęcie narodu, finanse, sądownictwo i religię. Do końca życia zabiegał w europejskich stolicach o poparcie dla sprawy niepodległości Ukrainy.
Oryginał Diariusza Filipa Orlika z lat 1720–1732 znajduje się w Archiwum Dyplomatycznym Ministerstwa Europy i Spraw Zagranicznych Francji. Podstawę niniejszego wydania stanowi fragment rękopisu obejmujący rok 1724. Jest to pierwsza ukraińska edycja tego ważnego źródła historycznego. W 2024 roku przekład porównano z oryginałem. Dostęp manuskryptu za 1724 rok pozwolił na ustalenie, że ma on potrójną paginację. Udało się odtworzyć numerację Orlika, którą obcięto przy oprawianiu dokumentu. Możliwe było także odczytanie „ciemnych plam” oryginału i wyjaśnić jego paleograficzne osobliwości, co znajduje odzwierciedlenie w rozdziale wstępnym, komentarzach i indeksie.
Po trzech stuleciach znajdujemy w diariuszu niemało paraleli, kontekstów i odpowiedniości, które pomagają zrozumieć istotę tak przeszłych, jak i obecnych problemów.
******
A Traveller’s Diary: 1724: A Dialogue with the World across Three Centuries
Manuscript transcription, introductory chapter, Ukrainian translation, editing, commentary, and indexes by Valentyna Sobol
Pylyp Orlyk (1672–1742) was a Cossack hetman, closest associate and successor to Ivan Mazepa, general secretary of the Zaporozhian Army. In 1709, after the defeat of the Swedes and their Cossack allies in the Battle of Poltava, both took refuge in the Ottoman Empire. After Mazepa’s death, in April 1710 Orlyk was elected hetman by the Cossack elders and the army. At that time, the Constitution of Rights and Freedoms of the Zaporozhian Army was adopted, which defined the borders of the Ukrainian state, its territory, the concept of the nation, its finances, judiciary and religion. Until the end of his life, he sought support for the cause of Ukrainian independence in European capitals.
The original of Pylyp Orlik’s Diary from 1720–1732 is kept in the Diplomatic Archives of the French Ministry of Europe and Foreign Affairs. This edition is based on the part of the manuscript covering the year 1724. It is the first Ukrainian edition of this crucial historical source. In 2024, the translation was compared with the original. Access to the portion of the manuscript covering the year 1724 allowed for establishing that it has triple pagination, and establishing Orlyk’s original page numbers, which were cut during the binding of the document. It was also possible to decipher the ‘dark spots’ of the original and explore its palaeographic peculiarities, which is reflected in the introductory chapter, comments and index.
After three centuries, we find in the Diary many parallels, contexts and correspondences that help us understand the essence of both past and present problems.
Keywords: Pylyp Orlyk, hetman, dialogue, Ukraine, 18th century, emigration.
Оригінал щоденника Пилипа Орлика за 1720–1732 роки зберігається в Дипломатичному архіві Ministère de l’Europe et des Affaires Étrangères. Основою цього видання є фрагмент рукопису, що охоплює 1724 рік. Це перше українське видання цього важливого історичного джерела. У 2024 році переклад було зіставлено з оригіналом. Доступ до рукопису 1724 року дозволив встановити, що він має потрійну пагінацію. Вдалося встановити нумерацію Орлика, яка була обрізана при переплетенні. Також стало можливим прочитати «темні плями» оригіналу та пояснити його палеографічні особливості, що знайшло відображення у вступному розділі, коментарях та індексі.
І через три століття знайдемо в щоденнику чимало паралелей, контекстів і співвідношень, які допомагають збагнути як минулі, так і сучасні проблеми.
Ключові слова: Пилип Орлик, гетьман, діялог, Україна, XVIII століття, еміграція.
******
Diariusz podróżny 1724 rok. Dialog ze światem trwający trzy stulecia
Odczytanie rękopisu, rozdział wstępny, przekład ukraiński, opracowanie, komentarze, indeksy Walentyna Sobol
Filip Orlik (1672–1742) – hetman kozacki, następca Iwana Mazepy, którego był najbliższym współpracownikiem, pisarz generalny wojska zaporoskiego. W 1709 roku, po klęsce Szwedów i sprzymierzonych z nimi wojsk kozackich w bitwie pod Połtawą, obaj schronili się w Imperium Osmańskim. Po śmierci Mazepy, w kwietniu 1710 roku Orlik został wybrany na hetmana przez starszyznę kozacką i wojsko. Przyjęto wówczas wspólnie Konstytucję Praw i Wolności Wojska Zaporoskiego, w której określono granice państwa ukraińskiego, terytorium, pojęcie narodu, finanse, sądownictwo i religię. Do końca życia zabiegał w europejskich stolicach o poparcie dla sprawy niepodległości Ukrainy.
Oryginał Diariusza Filipa Orlika z lat 1720–1732 znajduje się w Archiwum Dyplomatycznym Ministerstwa Europy i Spraw Zagranicznych Francji. Podstawę niniejszego wydania stanowi fragment rękopisu obejmujący rok 1724. Jest to pierwsza ukraińska edycja tego ważnego źródła historycznego. W 2024 roku przekład porównano z oryginałem. Dostęp manuskryptu za 1724 rok pozwolił na ustalenie, że ma on potrójną paginację. Udało się odtworzyć numerację Orlika, którą obcięto przy oprawianiu dokumentu. Możliwe było także odczytanie „ciemnych plam” oryginału i wyjaśnić jego paleograficzne osobliwości, co znajduje odzwierciedlenie w rozdziale wstępnym, komentarzach i indeksie.
Po trzech stuleciach znajdujemy w diariuszu niemało paraleli, kontekstów i odpowiedniości, które pomagają zrozumieć istotę tak przeszłych, jak i obecnych problemów.
******
A Traveller’s Diary: 1724: A Dialogue with the World across Three Centuries
Manuscript transcription, introductory chapter, Ukrainian translation, editing, commentary, and indexes by Valentyna Sobol
Pylyp Orlyk (1672–1742) was a Cossack hetman, closest associate and successor to Ivan Mazepa, general secretary of the Zaporozhian Army. In 1709, after the defeat of the Swedes and their Cossack allies in the Battle of Poltava, both took refuge in the Ottoman Empire. After Mazepa’s death, in April 1710 Orlyk was elected hetman by the Cossack elders and the army. At that time, the Constitution of Rights and Freedoms of the Zaporozhian Army was adopted, which defined the borders of the Ukrainian state, its territory, the concept of the nation, its finances, judiciary and religion. Until the end of his life, he sought support for the cause of Ukrainian independence in European capitals.
The original of Pylyp Orlik’s Diary from 1720–1732 is kept in the Diplomatic Archives of the French Ministry of Europe and Foreign Affairs. This edition is based on the part of the manuscript covering the year 1724. It is the first Ukrainian edition of this crucial historical source. In 2024, the translation was compared with the original. Access to the portion of the manuscript covering the year 1724 allowed for establishing that it has triple pagination, and establishing Orlyk’s original page numbers, which were cut during the binding of the document. It was also possible to decipher the ‘dark spots’ of the original and explore its palaeographic peculiarities, which is reflected in the introductory chapter, comments and index.
After three centuries, we find in the Diary many parallels, contexts and correspondences that help us understand the essence of both past and present problems.
Keywords: Pylyp Orlyk, hetman, dialogue, Ukraine, 18th century, emigration.
Щодениик 1724 року засвідчує, що головною турботою гетьмана-емігранта було ділове листування, відкрите й зашифроване, яке дозволяло через послів і консулів впливати на уряди їхніх країн, шукаючи основи для відновлення української присутности в міжнародній політиці. А крім цього, щоденникові записи стали його особистою екзистенційною опорою, фактором самозбереження в умовах гіркої розлуки та чужини. І треба погодитися з думкою Валентини Соболь, що це є той випадок, в якому проявляється перформанс слова як продовження дії за допомогою слова […]. Сам факт збереження у французькому архіві цих щоденників, їх дослідження й переклад українською мовою засвідчує, що місія Пилипа Орлика, отже, діалог з ним триває.
Усе разом дає підстави сподіватися, що ця книга стане справжньою науковою подією, яка суттєво поглибить розуміння історичних процесів і образу самого гетьмана та дозволить за допомогою минулого краще зрозуиіти теперішнє.
З видавничої рецензії професорки Богдани Криси
Усе разом дає підстави сподіватися, що ця книга стане справжньою науковою подією, яка суттєво поглибить розуміння історичних процесів і образу самого гетьмана та дозволить за допомогою минулого краще зрозуиіти теперішнє.
З видавничої рецензії професорки Богдани Криси
