Informacje o publikacji
Pismo, książka, lektura.  Письмо, книжка, лектура. Розмови Ле Γофф,  Шартьє, Ебрар, Фабр, Лежен – EBOOK

Kliknij by powiększyć zdjęcie

Павел Родак у своїх бесідах з Ле Гоффом, Шартьє, Ебраром, Фабром і Леженом порушує зокрема питання: методи дослідження сучасної історіографії, оральність, грамотність, автобіографії та інтимні щоденники, а також книги і читання як предмет історичних... czytaj więcej

Pismo, książka, lektura. Письмо, книжка, лектура. Розмови Ле Γофф, Шартьє, Ебрар, Фабр, Лежен – EBOOK

Open access
Pobierz
Wydanie:
1
Miejsce i rok wydania:
Warszawa 2016
Język publikacji:
ukraiński
ISBN/ISSN:
978-83-235-2466-3
EAN:
9788323524663
Liczba stron:
334
Wielkość pliku:
2,32 MB
Typ publikacji:
Praca naukowa
,
Open access
DOI:
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588
Павел Родак у своїх бесідах з Ле Гоффом, Шартьє, Ебраром, Фабром і Леженом порушує зокрема питання: методи дослідження сучасної історіографії, оральність, грамотність, автобіографії та інтимні щоденники, а також книги і читання як предмет історичних досліджень. Вдаючись до антропологічного способу бачення літератури, співрозмовники припускають, що зміст тексту це результат авторського задуму, форми наданої книзі видавцем, а також перспективи читача. Ці фактори змінюються під впливом часу та оточення. З бесід Павела Родака з французькими вченими постає картина нових явищ в сучасних гуманітарних науках. Увага дослідників зосереджена на читачах книги, а саме читання визначається як комунікаційна і суспільна діяльність.

*********

Z rozmów Pawła Rodaka z francuskimi uczonymi wyłania się obraz nowych zjawisk we współczesnej humanistyce. W wywiadach poruszone są m.in.: sposoby uprawiania nowoczesnej historiografii, oralność, piśmienność, autobiografie i dzienniki intymne oraz książka i lektura jako przedmiot badań historycznych. Wedle przyjętej perspektywy uwaga skupiona jest na nabywcy książki, a sama lektura określana jako czynność komunikacyjna i społeczna. Antropologiczny sposób widzenia literatury zakłada natomiast, że sens tekstu jest wypadkową intencji autora, formy nadanej książce przez wydawcę oraz perspektywy czytelnika, które zmieniają się pod wpływem czasu i otoczenia.

Publikacja na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0 PL (CC BY 3.0 PL) (pełna treść wzorca dostępna pod adresem: http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/pl/legalcode).

Павел Родак (Paweł Rodak) (нар. 1967) – історик польської літератури і культури, культурознавець, директор Центру польської цивілізації (Centre de civilisation polonaise) в Університеті Париж-Сорбонна (Université Paris Sorbonne) (від 2016 року), директор Інституту польської культури Варшавського універси-тету (2012–2016), завідувач кафедри історії культури Інституту польської культури (2009–2013). Займається історією модерної польської літератури і культури XIX i XX століть (з особливим акцентом на період війни та діаристику), а також антро-пологією слова в культурі (в першу чергу практиками письма і друку).

Автор книг: Візії культури воєнного покоління [Wizje kultury pokolenia wojennego] (2000), Між записом і літературою. Щоденник польського письменника у XX столітті (Жеромський, Налковська, Домбровська, Ґомбрович, Герлінґ-Ґрудзінський) [Między zapisem a literaturą. Dziennik polskiego pisarza w XX wieku (Żeromski, Nałkowska, Dąbrowska, Gombrowicz, Herling-Grudziński)] (Варшава 2011). Автор опрацювання Щоденника Анджея Тшебінського (Pamiętnik Andrzeja Trzebińskiego) (Варшава, 2001). Співредактор і співавтор колективних праць: Війна: досвід і запис. Нові джерела, проблеми, методи дослідження [Wojna: doświadczenie i zapis. Nowe źródła, problemy, metody badawcze] (Краків 2006), Антропологія письма. Від теорії до практики [Antropologia pisma. Od teorii do praktyki] (2010), Польська культурологія ХХ сто- ліття [Kulturologia polska XX wieku] (2013), Від афоризму до фензину. Жанри словесної творчості [Od aforyzmu do zinu. Gatunki twórczości słownej] (2014), збірки текстів Філіпа Лежена Дорогий зошите…”, „дорогий… моніторе. Проособисті щоденники [„Drogi zeszycie…”, „drogi… ekranie”. O dziennikach osobistych] (2010). Співавтор академічного навчального посібника Антропологія культури. Проблематика і хрестоматія [Antropologia kultury. Zagadnienia i wybór tekstów] (2005), а також посібника для старшої школи Людина в культурі [Człowiek w kulturze] (2006). Член Польського автобіографічного товариства, Асоціації «Катедра культури» і Міжнародної Авто/Біографічної асоціації [International Auto/Biography Association] (IABA-Europe).

Philippe Lejeune, https://orcid.org/
Dovkola avtobiohrafiy ta osobystykh shchodennykiv
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588.pp.253-297

Jean Hébrard, https://orcid.org/
Mizh oral`nistyu i pysemnistyu
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588.pp.105-204

Jacques Le Goff, https://orcid.org/
Problema istoriyi
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588.pp.23-52

Daniel Fabre, https://orcid.org/
Vid antropolohiyi pys`ma do antropolohiyi pys`mennyka i literatury
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588.pp.205-252

Roger Chartier, https://orcid.org/
Vid istoriyi knyzhky do istoriyi chytannya
https://doi.org/10.31338/uw.9788323524588.pp.53-104





pixel